Лише на ранок суботи в мережі злили відео з обшуків у Андрія Єрмака.
Тепер зрозуміло, чому його звільнили.
Те, що вже знайшли, — шокує. Ви лише подивіться
НАБУ вийшли із ШОКУЮЧОЮ ЗАЯВОЮ про ЄРМАКА! Ось що з ним ЗРОБЛЯТЬ після ЗВІЛЬНЕННЯ, дивіться відео нижче:
Коли світанок лише торкався дахів Києва, у стрічках соціальних мереж з’явилося те саме відео — змонтоване хаотично, але достатньо, щоб вибухнути інформаційною хвилею. Кадри з темних коридорів, уривки діалогів, звуки кроків і металева луна дверей, що відчиняли силою. Люди роздивлялися кожен стоп-кадр, немов намагаючись прочитати між пікселями щось більше, ніж показано.
«Обшук у колишнього керівника Офісу президента…» — озвучував диктор у ролику.
Але ніхто не знав, хто саме злив відео. І навіщо — саме зараз.
Під будівлею НАБУ ще до дев’ятої ранку зібралися журналісти. Кожен хотів першим отримати коментар. Проте замість цього з дверей вийшов речник Бюро, тримаючи в руках коротку заяву. Усі камери миттєво увімкнулися, мікрофони злетіли догори.
Він говорив повільно, кожне слово виважене:
— Ми підтверджуємо проведення слідчих дій у рамках кримінального провадження. Що стосується відео, яке з’явилося в мережі, — воно неповне, вирване з контексту та містить маніпулятивні фрагменти. Однак… — він зробив коротку паузу, ніби зважуючи, чи варто продовжувати, — частина матеріалів дійсно відповідає реальним слідчим діям.
У натовпі почувся шум, схоже на колективний видих. Але речник продовжив:
— Ми не коментуємо деталі. Та можу сказати: виявлене під час обшуку стало підставою для негайного посилення слідчих заходів. Рішення про подальший статус фігуранта — за судом.
Журналісти намагалися кричати запитання, та він лише повторив:
— Усе у межах закону. Крапка.
Того ж ранку в кулуарах Верховної Ради панувало напруження, схоже на передгрозову тишу. Ніхто не говорив уголос, але кожен уже чув чутки: «звільнили не просто так», «знайшли більше, ніж припускали», «все це — лише початок».
Одні депутати похапцем дзвонили своїм радникам. Інші навпаки — намагалися зберігати спокій, але нервове постукування пальців видавало внутрішній стан. Політичний ландшафт хитнувся, наче плита під ногами.
У комітетах почали говорити про «дострокові свідчення», про можливе «спеціальне розслідування», а один із народних обранців натякнув, що справа може вийти далеко за межі однієї посади.
Але справжній вибух стався тоді, коли НАБУ оприлюднило додаткову заяву.
«Ми розглядаємо кілька версій: службові порушення, тиск на посадовців, можливе отримання неправомірної вигоди та приховування інформації. Жодна з версій не відкинута», — йшлося в документі.
Преса миттєво поширила фразу: «жодна з версій не відкинута» — як натяк на «справу століття». А в телеграм-каналах почали з’являтися «експертні оцінки», здебільшого емоційні та суперечливі.
Та найбільший інтерес викликала остання частина заяви НАБУ:
«Після звільнення з посади фігурант втрачав доступ до державних механізмів, але не до інформації. Це буде враховано під час визначення запобіжного заходу».
Це вже прозвучало як сигнал — і для суспільства, і для самого екс-посадовця.
У цей час містом ширилися чутки. Хтось казав, що обшук був запланований уже давно. Хтось — що це спонтанний крок, відповідь на нові докази. Люди в кав’ярнях схилялися над телефонами, намагаючись зрозуміти, що означає все це для країни.
І тільки невелике коло знало, що насправді історія лише починається.
У підземному бункері, де зберігали матеріали справи, слідчі переглядали нові файли — ті, що не потрапили у витік. І хоча ніхто не говорив уголос, кожен розумів: день, коли ці кадри стануть відомі суспільству, змінить політичну карту країни.
Назавжди.
